Захистіть дитину від булінгу!!!
Практично в кожному класі є учні, які стають об’єктами глузувань та знущань. Булінг – достатньо нове поняття в нашому житті, але явище, яке воно визначає, на жаль, у нас добре і давно відоме. Що ж це за явище таке , де дитина стає „білою вороною” та „цапом – відбувайлом”, а сьогодні – жертвою булінгу?
Булінг (від англ. bully – хуліган, задирака, насильник) визначається як утиск, дискримінація, цькування. Вчені визначають шкільний булінг як тривалий процес свідомо жорсткого ставлення з боку однієї дитини або групи дітей до іншої дитини або групи інших дітей.
Варто пам’ятати, що важливим аспектом для дитини, яка страждає від цькування у школі, є достатня любов, підтримка, здорові відносини у сім’ї, а також наявність активного соціального життя поза школою – участь у гуртках, наявність друзів із схожими інтересами тощо.
Що необхідно робити, якщо дитина страждає?
- Не треба чекати!
- Зверніться до адміністрації школи чи класного керівника.
- Не намагайтеся самі з’ясувати стосунки з кривдником.
- Зверніться до служби у справах дітей.
Для взаємодії із кривдником можна порадити дитині скористатися трьома простими питаннями:
- „Для чого ти це сказав (зробив і т.д.)?” Якщо агресору спокійно задати це питання, то він розгубиться і швидко припинить свої напади. Головне-продовжувати ставити це питання, не піддаватися на нові провокації. Як правило, жоден кривдник не зможе чітко відповісти, для чого він це робить.
- „Як ти це визнав?” (Якщо, наприклад, дитину називають недотепою, та поставити таке питання „Як ти визначив, що я не вмію цього робити?”)
- „Що тобі заважає?”, наприклад, „Що тобі заважає відійти та зайнятися своїми справами?”, „Що тобі заважає вчитися так само гарно, як і я?”, „Що тобі заважає звернутися до мене по допомогу замість того, щоб заздрити?” і т.д.
Зберігайте оптимізм, будьте пильними та уважними, але не драматизуйте ситуацію
Окрім того, батьки можуть допомогти дитині не стати жертвою булінгу, тобто здійснити первинну профілактику. Для цього:
- Налагодьте стосунки із вчителями та однокласниками, беріть участь в заходах, до яких залучають і батьків. Якщо у вас є незвичне хобі, яке є цікавим дітям, розкажіть про це однокласникам дитини, викликавши тим самим повагу до нього.
- Допоможіть дитині стати упевненою у собі і знайти друзів. Запрошуйте однокласників дитини, а особливо тих, кому вона симпатизує, якомога частіше до себе у гості. Дитині потрібні люди, які не дадуть її образити.
- Допоможіть дитині стати членом класного колективу, а не просто ходити на навчання; не налаштовуйте дитину проти шкільних заходів, навіть якщо вони можуть здатися вам непотрібними.
- У випадку завищеної самооцінки поясніть дитині, що цього не потрібно показувати оточуючим, що у будь-якої дитини є свої недоліки та переваги; і якщо вона досягає успіху в математиці, наприклад, то необов’язково у неї будуть успіхи у фізкультурі або чомусь іншому.
- Будьте прикладом спокійного ввічливого ставлення до оточуючих, зберігаючи при цьому особисту автономність та самодостатність.
- Розкажіть дитині, що не потрібно боятися постояти за себе чи когось іншого. Важливо діяти!
Якщо Ваші діти опинились в такій ситуації і ви не можете самостійно подолати цю проблему звертайтеся до класного керівнка, соціального педагога, адміністрації закладу.